Історія заснована на реальних подіях https://youtu.be/s8ahjuE4DhI
Тягнути все на собі, працювати без зупинки, роками не відпочивати й при цьому щиро вважати, що у тебе немає права втомлюватися – так жила Олена.
Вона сама виховувала доньку з інвалідністю та тяжкою формою епілепсії. Її життя давно звузилося до дуже простого набору задач: робота, лікування, напади, рахунки, страх за дитину, побутові питання.
Вона не була у відпустці 10 років. Вихідних майже теж не було. Усі гроші йшли на лікування і базові потреби. На себе майже нічого не залишалося.
Всередині її життя поступово ставало все гіршим. Вона майже перестала відчувати себе окремою людиною. Вона була мама, яка рятує дитину, працює і закриває рахунки. Була жінка, яка має триматися. Вона відчувала, що повинна все тягнути сама, і від цього ставало нестерпно самотньо і ще важче.
Напади у доньки могли початися будь-якої миті. Лікарні, ліки, постійна тривога за завтра. Це було життя, в якому не можна розслабитися ні на хвилину.
У якийсь момент це почало перетворюватися на виживання.
Олена працювала без зупинки. Усі гроші йшли на лікування. Відпочивати було не можна, бо здавалося, що якщо вона зупиниться – усе зруйнується. Всередині поступово накопичувалося відчуття несправедливості та злості.
Але у цієї історії був ще один шар
Після народження доньки всередині Лени оселилося відчуття провини. Їй здавалося, що щось пішло не так через неї. Що вона неправильно виношувала, неправильно народжувала, неправильно жила. Такі думки не залишаються просто думками. Вони стають фундаментом, на якому Олена будувала своє життя.
Але в найважчий момент стався перелом.
Олена тяжко захворіла на Ковід. З кожним днем їй ставало гірше. Вона була вдома сама з донькою і розуміла, що фізично не впорається. У якийсь момент вона почала дзвонити близьким із проханням про допомогу.
Мама відмовила. Колишній чоловік відмовив. Інші близькі теж не прийшли.
Тоді вона дуже чітко відчула, що нікому не потрібна.
Вона сиділа в квартирі з високою температурою, з дитиною на руках і вперше по-справжньому подумала про те, про що раніше намагалася не думати:
«Якщо зі мною зараз щось станеться, моя донька залишиться сама».
Коли всередині живе відчуття провини і непотрібності, з’являється сценарій: я повинна рятувати інших будь-якою ціною.
Олена вирішила, що в неї немає іншого виходу: вона повинна присвятити себе дитині, відмовитися від себе і все терпіти. Вона повинна справлятися.
Так працює сценарій «Рятівник». Тільки коли ми рятуємо інших і жертвуємо собою, ми відчуваємо себе цінними і значущими. Насправді нам здається, що тільки так ми можемо заслужити любов і бути потрібними.
Цей момент став точкою, де вона зрозуміла, що так далі не можна. Адже до цього вона жила за принципом: я повинна рятувати всіх. Але якщо рятівник зникне, рятувати вже буде нікому.
І тоді всередині вперше прозвучала інша думка:
«Рятувати потрібно себе».
Тоді Ленi почали траплятися відео Bilskiy Community на YouTube. Спочатку це був просто контент. Вона слухала його на прогулянках, коли після хвороби змушувала себе виходити з дому і дихати повітрям.
Потім вона потрапила на онлайн-розбір і наважилася на особисту консультацію.
Два питання, які влучили точно в біль:
«Що у тебе з мамою?
Чому ти відчуваєш себе нещасною?».
І тут Олена розплакалася.
Вона відчувала, що не потрібна своїй мамі. А якщо не потрібна головній людині у своєму житті, то кому в усьому світі вона взагалі буде потрібна?
Нестерпне відчуття непотрібності, самотності й відсутності любові – це і був той фундамент, який робив її нещасною.
Їй хотілося одного – хоча б раз відчути, як це: любити і бути коханою. І в першу чергу – бути коханою самою собою.
У той момент Олена прийняла рішення йти в методологію.
Грошей майже не було. Здоров’я було підірване. Поруч була дитина з тяжким діагнозом. Але всередині з’явилася інша думка: якщо вона зараз не зробить крок до себе, далі може вже не настати момент, коли життя почнеться.
Почалася робота
Спочатку Олена побачила, що її стан – це не просто втома. В основі лежить базове відчуття непотрібності, яке керує її життям.
Потім почали підніматися старі історії з дитинства. Стосунки з мамою, образи, злість, відчуття, що її не любили і не приймали. Цей біль проявлявся самобичуванням і жорсткістю до себе.
Коли цей шар почав відкриватися, емоції були дуже сильними. Олена багато плакала, писала, згадувала старі ситуації. Агресії було стільки, що іноді вона йшла в ліс із палицею і буквально вибивала напругу з тіла, щоб нікому не нашкодити.
Поступово почала змінюватися її внутрішня позиція. Вона стала по-іншому дивитися на себе, на своє життя, на стосунки з мамою. І саме після цієї внутрішньої роботи почали відбуватися зміни у зовнішньому світі.
Олена звільнилася після 12 років роботи вчителем англійської мови. Їй було страшно йти від стабільності. Робота здавалася єдиною опорою, особливо з дитиною на руках. Їй говорили, що без цієї роботи вона не виживе.
Але всередині вже відбувався процес трансформації
Вона почала шукати себе. Повернулася до викладання, але вже в іншому форматі. З’явилася власна міні-школа англійської мови. Робота, яка раніше виснажувала її в нуль, стала місцем, яке повернуло їй енергію.
Почали змінюватися й інші сфери життя.
Олена зайнялася тілом. Колись її вага доходила до 120 кілограмів, і стосунки з тілом були складними. Поступово вона знизила вагу, почала займатися спортом і по-іншому дивитися на себе.
Вона кинула курити. Якщо раніше весь її час для себе був часом викуреної сигарети, то тепер вона виділяє на себе цілий день.
Вперше за 10 років вона побудувала своє життя так, що тепер у неї є 4 відпустки на рік, і 2 з них –без доньки. І це стало можливим завдяки тому, що Олена налагодила стосунки з мамою.
За 33 роки мама вперше сказала, що любить її. Тепер мама не відмовляється провести час із онукою. І Олена нарешті відчула любов і підтримку, яких їй так не вистачало всі ці роки.
Змінилася і фінансова частина життя. Був період, коли вони з донькою харчувалися тим, що залишалося у шкільній їдальні, бо всі гроші йшли на лікування.
Тепер вона живе інакше. З’явилися поїздки, друзі, гарний одяг, машина, квартира. Дохід зріс у 8 разів.
Але найважливіша зміна відбулася всередині
Раніше Олена жила лише життям доньки через відчуття провини. Опрацювавши цей біль, вона дозволила собі жити своє життя і перестала відчувати себе поганою мамою. Олена знайшла няню для доньки, і прийшло інше розуміння:
«Є життя доньки. І є моє життя. Я можу любити, піклуватися, бути поруч і при цьому не зникати зі свого життя».
З’явилися стосунки. Після розлучення Олена була впевнена, що як жінка з дитиною вона нікому не потрібна.
Опрацювавши відчуття непотрібності, пізніше в її житті з’явилися стосунки. Зараз у неї є близька людина, і вона каже, що вперше по-справжньому відчула, як це – любити і бути коханою.
Зараз Олена знає, що це лише початок. Тепер у її житті є методологія та інструменти, завдяки яким вона розуміє, як рухатися далі.
Можна продовжувати жити як є. Справлятися, терпіти, дотискати. Але якщо чесно — це вже не працює
Якщо всередині є відчуття, що ви втомилися і щось не так — це не випадково.
Це сигнал, що ви живете у сценарії, який вас виснажує.
Чекап життя допоможе побачити ваш сценарій:
як він сформувався, чому ви продовжуєте в ньому бути і як нарешті з нього вийти.
Зробіть перший крок.
Пройдіть Чекап життя і створіть те життя, про яке в глибині душі мрієте.
